Неминучий ризик страти в Індії

Індійський президент відхилив петицію про помилування Саібанна Нінгаппа Натікара, незважаючи на те, що 14 суддів погодилися, що смертний вирок у цьому випадку був винесений помилково. На даний момент Саібанні загрожує неминучий ризик страти.

Саібанна Нінгаппа Натікар подав петицію про помилування 4 січня 2013. Його засудили до смертної кари в 2005 році за вбивство його другої дружини та доньки, скоєне в 1994. На той момент він був умовно-достроково звільнений від довічного ув’язнення за вбивство своєї першої дружини. Верховний суд відмінив апеляцію в 2005.

14 колишніх суддів нещодавно подали прохання президенту пом’якшити смертні вироки для Саібанни Нінгаппа Натікара та 12 інших ув’язнених, оскільки ці вироки, на їхню думку, були винесені помилково. Верховний суд відзначив помилки в аргументації щодо випадку Сайбанни в 2009. ООН неодноразово заявляла, що обов’язкове введення смертної кари є порушенням міжнародного права.

Друга петиція про помилування Сайбанни була відхилена президентом Індії після справи Аджмала Касаба, який був страчений 21 листопада 2012 (що стало першим виконанням смертного вироку за останні 8 років). Такий розвиток подій передбачає можливість подальших страт в Індії.

Після приходу до влади в кінці 2012, Президент Пранаб Бхаван вже відхилив дві петиції про помилування (Аджмал Касаб та Саібанна) та підписав ще один смертний вирок (Атбір). Відповідно до офіційних даних, президент повернув 14 петицій про помилування в Міністерство внутрішніх справ для повторного розгляду.

Застосування смертної кари в Індії має безліч системних недоліків. Розділ 303 Індійського Кримінального кодексу (ІКК), який передбачає обов’язкову страту був визнаний Верховним Судом у 1983 році як неконституційний. Тим не менше, в ІКК досі не були внесені зміни та розділ 303 залишається в силі.

Загалом, близько 140 країн, більше двох третин країн світу, скасували страту на законодавчому рівні або на практиці. Станом на 2011 рік, лише 21 держава у світі практикує смертну кару, а це означає, що 90 відсотків світу вільні від цього нелюдського способу покарання. Із 41 країни азійсько-тихоокеанського регіону 17 скасували смертну кару за всі види злочинів, в 10 введений мораторій та в 1 – Фіджі – використовує цей спосіб покарання для військових злочинів. За останні 10 років 4 країни регіону відмінили смертну кару як найвищу міру покарання: Бутан та Самоа в 2004, Філіппіни в 2006 та Острови Кука в 2007.

ООН неодноразово закликала держави-члени запровадити мораторій на смертну кару з метою скасування смертної кари через прийняття резолюцій Генеральної Асамблеї ООН у грудні 2007 року, 2008 року, 2010 та 2012. Індії голосувала проти усіх чотирьох резолюцій.

Amnesty International виступає проти страти у всіх випадках, незалежно від характеру злочину, характеристик злочинця, або способу виконання.

Leave a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *